Органи управління ДНЗ

Органи управління ДНЗ

     Колегіальним постійно діючим органом управління дошкільним навчальним закладом є педагогічна рада. До складу педагогічної ради дошкільного навчального закладу входять завідуючий, вихователь-методист, вихователі, старші вихователі, вчителі-дефектологи, вчителі-логопеди, практичні психологи, соціальні педагоги, інструктори з фізкультури, музичні керівники, керівники гуртків, студій, секцій, інших форм гурткової роботи, медичні працівники, інші спеціалісти. До складу педагогічної ради дошкільного навчального закладу можуть входити голови батьківських комітетів, фізичні особи, які надають освітні послуги у сфері дошкільної освіти за наявності ліцензії (частина друга ст. 20).

На засідання педагогічної ради можуть бути запрошені представники громадських організацій, педагогічні працівники загальноосвітніх навчальних закладів, батьки або особи, які їх замінюють. Особи, запрошені на засідання педагогічної ради, мають право дорадчого голосу (частина друга ст. 20).

Головою педагогічної ради дошкільного навчального закладу є його завідувач.

Педагогічна рада – це рада педагогів, які дійсно радяться, а не «засідають», така рада повинна приносити професійне задоволення, бажання здійснити окреслене, впевненість, а не навпаки. У Законі України «Про дошкільну освіту» у статті 20 «Управління та громадське самоврядування дошкільного навчального закладу» визначено основні положення щодо роботи педагогічної ради.

     Педагогічна рада дошкільного навчального закладу:

• оцінює результативність реалізації БКДО та хід якісного виконання програм розвитку, виховання і на­вчання дітей по кожній віковій групі;
•  розглядає питання удосконалення організації навчально-виховного процесу у дошкільному навчальному закладі;
• визначає план роботи дошкільного навчального закладу та педагогічне навантаження працівників;
• затверджує заходи щодо зміцнення здоров'я дітей;
• обговорює питання підвищення кваліфікації педагогічних працівників, розвитку їхньої творчої ініціативи, впроваджен­ня у навчально-виховний процес досягнень науки і передово­го педагогічного досвіду;
• аналізує проведення експериментальної та інноваційної діяльності у дошкільному навчальному закладі;
• визначає шляхи співпраці дошкільного навчального закладу з сім'єю;
• розглядає питання морального та матеріального заохочення працівників дошкільного навчального закладу;
• заслуховує звіти педагогічних працівників, які проходять атестацію;
• затверджує план підвищення педагогічної (фахової) майстерності педагогічних працівників;
• розглядає інші питання, визначені Положенням про дошкільні навчальні заклади.

  Педагогічна рада забезпечує два напрями роботи:

• організаційно-педагогічний: затвердження плану роботи ДНЗ, розгляд підсумків роботи за певний період, аналіз освітнього процесу у ДНЗ;
• науково-педагогічний: науково-методична проблема ДНЗ і шляхи її реалізації, упровадження у практику роботи сучасних досяг­нень науки і перспективного педагогічного досвіду (далі - ППД), під­вищення кваліфікації педагогів тощо.  

Функції педагогічної ради

     Педагогічна рада має бути дієвим колегіальним органом управ­ління діяльністю навчального закладу, осередком колективної дум­ки, в якому педагоги обмінюються досвідом роботи та професійно зростають.

Педагогічній раді притаманні такі основні функції: управлінська, ме­тодична, виховна, соціально-педагогічна (за Германом Селевком).

Пріоритетність кожної функції педагогічної ради залежить від цільових установок педагогічного колективу та його керівництва.

        Управлінська функція

    Управлінська функція педагогічної ради забезпечує оптималь­не функціонування навчального закладу та розподіл обов'язків між учасниками освітнього процесу. Ця функція містить такі компо­ненти:

•  законодавчий;

•  дорадчий;

•  діагностичний;

•  планово-прогностичний;

•  експертно-контрольний;
•  коригувальний.

Законодавчий компонент

     Законодавчий компонент управлінської функції полягає у при­йнятті колективних рішень, пов'язаних із обговоренням норматив­но-правових актів, рекомендацій місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, органів управління освітою; ви­конанні державних і регіональних програм тощо.

Дорадчий компонент

Дорадчий компонент управлінської функції передбачає обгово­рення об'єктивної інформації про діяльність навчального закладу, зокрема організацію освітнього процесу. У ході обговорення такої ін­формації педагогічна рада має розробити відповідні рекомендації, спрямовані на поліпшення стану справ із певного напряму діяльнос­ті навчального закладу.

Діагностичний компонент

В основу діагностичного компонента управлінської функції по­кладено обговорення змісту проведення дослідно-експеримен­тальної роботи, соціальних, психологічних, медичних обстежень. Таке обговорення дає змогу визначити реальний стан роботи навчального закладу з визначеного питання.

Планово-прогностичний компонент

Планово-прогностичний компонент управлінської функції пе­редбачає обговорення перспектив розвитку навчального закладу, планування його діяльності; вибір програмно-методичного забезпе­чення тощо.

Експертно-контрольний компонент

Експертно-контрольний компонент управлінської функції по­лягає в організації експертизи діяльності навчального закладу, його структурних підрозділів, аналізі навчальних програм тощо.

До експертно-контрольних питань, які розглядає педагогічна рада, належать, зокрема, такі:

• звіти, висновки про роботу навчального закладу в цілому чи окремих напрямів його діяльності;

•  звіти, висновки про роботу окремих педагогів, адміністрації навчального закладу щодо виконання вимог навчальних програм, навчальних пла­нів тощо;

•  результативність роботи з батька­ми, громадськістю;

• результативність проведених заходів тощо.

Коригувальний компонент

Термін «коригувати» означає вносити виправлення, виправля­ти щось. Тож коригувальний компонент управлінської функції пе­редбачає внесення змін та уточнень до планів роботи навчально­го закладу у зв'язку зі змінами у державній політиці, законодавстві, з новими суспільними потребами, потребами навчального закладу тощо.

Методична функція

Методична функція педагогічної ради спрямована на аналіз ста­ну освітнього процесу, вивчення досягнень педагогічної науки, моти­вування педагогічного колективу до розвитку професійної майстер­ності. Ця функція містить такі компоненти:

•  інформаційний;

•  узагальнювально-аналітичний;

•  розвивальний;

•  навчальний;

           • активізувальний.

Інформаційний компонент

Інформаційний компонент методичної функції передбачає по­відомлення педагогів про стан справ у галузі освіти як на загаль­нодержавному, так і на місцевому рівнях (у районі, навчальному закла­ді тощо]. Зокрема, це повідомлення про:

•  освітній процес та шляхи його вдосконалення;

•  досягнення педагогічної науки;

•  перспективний педагогічний досвід;

•  ефективні форми, методи та прийоми навчання;

•  інноваційну діяльність;

           •  сучасні освітні технології.

Узагальнювально-аналітичний компонент

Узагальнювально-аналітичний компонент методичної функції — це аналіз стану освітнього процесу, якості роботи з дітьми, рівня їх­нього розвитку та вихованості, узагальнення й аналіз педагогічного досвіду, а також вироблення системи загальних поглядів на розви­ток, навчання і виховання дітей, визначення єдиних вимог до діяль­ності колег тощо.

Розвивальний компонент

В основі розвивального компонента методичної функції лежать такі завдання педагогічної ради: розвиток професійної компетент­ності педагогів, сприяння оволодінню педагогами ефективними фор­мами, методами та прийомами роботи з дітьми, поширення досвіду педагогів-новаторів, використання перспективних освітніх технологій.

Навчальний компонент

Навчальний компонент методичної функції передбачає підви­щення кваліфікації педагогічних працівників за допомогою різних форм передавання професійних знань, умінь, навичок, удосконален­ня педагогічної майстерності, формування професійної індивідуаль­ності та педагогічної творчості.

Активізувальний компонент

Активізувальний компонент методичної функції — це коорди­нація зусиль педагогічного колективу, усіх ланок методичної служ­би (проблемних, творчих груп, методичних об'єднань тощо) для розв'язання педагогічних проблем, відображених як в єдиній методич­ній темі педагогічного колективу навчального закладу, так і в темах самоосвіти педагогічних працівників.

Виховна функція

Важливою функцією педагогічної ради навчального закладу є виховна. Вона спрямована на формування індивідуальності кож­ного педагога, громадської думки, свідомої дисципліни педагогічно­го колективу. З огляду на це виховна функція педагогічної ради міс­тить такі компоненти:

•  індивідуально-формувальний;

•  колективно-утворювальний;

           •  мотиваційно-цільовий.

Індивідуально-формувальний компонент

Індивідуально-формувальний компонент виховної функції поля­гає у сприянні професійному становленню, особистісному розвитку педагогів, виявленні їхніх творчих здібностей. На засіданнях педагогіч­ної ради педагоги можуть отримувати необхідну інформацію, давати один одному поради, робити зауваження. Це спонукає їх до активної праці над собою, і, як наслідок, підвищується кваліфікація педагогів.

Колективно-утворювальний компонент

Колективно-утворювальний компонент виховної функції перед­бачає виховання колективу навчального закладу в процесі підго­товки засідань педагогічної ради, до якого залучають усіх педагогів, під час обговорення питань, прийняття рішень, а також їх виконання. Колективна робота виховує свідому внутрішню дисципліну пе­дагогів, організованість, відповідальність, здатність до планомірної діяльності.

Мотиваційно-цільовий компонент

Мотиваційно-цільовий компонент виховної функції полягає у визначенні єдиних вимог до розвитку, навчання і виховання дітей, розробці алгоритмів дій педагогів для досягнення поставленої мети, стимулюванні педагогів до вищих професійних досягнень, Крім того, цей компонент передбачає створення психологічно комфортних умов роботи у навчальному закладі.

  Соціально-педагогічна функція

Соціально-педагогічна функція педагогічної ради пов'язана з цілеспрямованою діяльністю навчального закладу щодо забезпечення взаємодії між усіма учасниками освітнього процесу та гарантування їхніх прав. Ця функція педагогічної ради містить такі компоненти:

•  комунікативний;

•  координаційний;

•  захисний.

Комунікативний компонент

Комунікативний компонент соціально-педагогічної функції пе­редбачає обговорення й розгляд механізмів організації взаємодії педагогічного колективу з батьками, дітьми, педагогічними колек­тивами інших навчальних закладів, громадськістю.

Координаційний компонент

Координаційний компонент соціально-педагогічної функції передбачає інтеграцію зусиль усіх суб'єктів освітнього процесу (працівників навчального закладу, батьків, представників громад­ських організацій, професійних партнерів тощо), які беруть участь у процесах навчання, виховання й розвитку особистості кожної дити­ни, встановлення цілеспрямованих зв'язків, послідовності дій. Також цей компонент передбачає визначення доцільності заходів, що про­водять у навчальному закладі, послідовності дій адміністрації на­вчального закладу; установлення відповідності освітнього процесу навчальним програмам, планам, нормативно-правовим актам, стан­дартам, посадовим інструкціям тощо.

Захисний компонент

В основі захисного компонента соціально-педагогічної функ­ції — захист прав усіх учасників освітнього процесу: дітей, батьків як їхніх законних представників, педагогів. Зокрема, педагогічна рада створює безпечні умови роботи і навчання, забезпечує охорону здоров'я дітей, організовує якісне харчування, відповідає за соціаль­не забезпечення працівників.

Органом громадського самоврядування у дошкільному навчальному закладі є загальні збори (конференція) колективу закладу та батьків або осіб, які їх замінюють, що скликаються не рідше одного разу на рік.

Загальні збори (конференція):

·обирають раду дошкільного навчального закладу, її членів і голову, встановлюють строк їх повноважень;

·заслуховують звіт керівника з питань статутної діяльності закладу, голови ради дошкільного навчального закладу, дають їй оцінку шляхом таємного або відкритого голосування;

·розглядають питання навчально-виховної, методичної та фінансово-господарської діяльності дошкільного навчального закладу;

·затверджують основні напрями вдосконалення роботи і розвитку дошкільного навчального закладу.
   У період між загальними зборами (конференціями) діє рада дошкільного навчального закладу, діяльність якої регулюється статутом.

Рада ДНЗ:

·організовує виконання рішень загальних зборів (конференцій);

·розглядає питання поліпшення умов для здобуття дошкільної освіти, зміцнення матеріально-технічної бази, поповнення й використання бюджету закладу;

· вносить пропозиції щодо морального і матеріального заохочення учасників навчально-виховного процесу;

·погоджує зміст і форми роботи з педагогічної освіти батьків.

До складу ради дошкільного навчального закладу обираються пропорційно представники від педагогічного колективу і батьків або осіб, які їх замінюють.

Засідання ради дошкільного навчального закладу є правомірним, якщо в ньому бере участь не менше двох третин її членів.

Піклувальна рада – орган самоврядування, який формується з метою залучення громадськості до розв’язання проблем освіти, забезпечення сприятливих умов ефективної роботи дошкільного навчального       закладу.

Завдання піклувальної ради ДНЗ:

·співпраця з органами виконавчої влади, підприємствами, установами, організаціями, навчальними закладами, окремими громадянами спрямована на поліпшення умов утримання дітей у дошкільному навчальному закладі;

·сприяння зміцненню матеріально-технічної, культурно-спортивної, корекційно-відновлювальної, лікувально-оздоровчої бази дошкільного навчального закладу;

·сприяння залученню додаткових джерел фінансування дошкільного навчального закладу;

·сприяння організації та проведенню заходів, спрямованих на охорону життя та здоров'я учасників навчально-виховного процесу;

·організація дозвілля та оздоровлення дітей і працівників дошкільного навчального закладу;

·стимулювання творчої праці педагогічних працівників;

·всебічне зміцнення зв'язків між родинами дітей та дошкільним навчальним закладом;

·сприяння соціально-правовому захисту учасників навчально-виховного процесу.